Міський парк культури ім. Т.Г. Шевченка

Ще в XVII ст. німецький мандрівник Ульріх фон Вердум згадує про дубовий гай, який ріс у місцевості теперішнього парку. Це був густий дубовий ліс — залишок Чорного Лісу. Пізніше його стали називати «Звіринецька діброва» через наявних там різних диких звірів. Наприкінці XIX ст., внаслідок господарської дільності, ці землі були повністю перетворені на пасовиська та поля.

Магістрат Станяславова 1 квітня 1890 року на засіданні затвердив комісію по вивченню питання створення в місті громадського парку. В результаті роботи комісії вирішено зробити парк на місці «Радецького поля», там, де колись була діброва. В травні 1895 року міська рада винесла постанову про закладання міського парку площею 10 морґів. Згодом площу парку значно збільшили: в 1903 році на північній стороні докупили землю Соломона Туніса, також там знесли військові бараки.

Весною 1896 року почалися роботи із створення парку — висаджування дерев та формування клумб і алей. Планування парку здійснювалося під керівництвом міського садівника Каетана Місюровича.

1898 року парку дали ім’я цісарівни Єлизавети після її трагічної загибелі. Не зберігся до наших днів пам’ятник Грюнвальдської битви, який стояв у парку Ельжбет. Від 1945 року парк перейменовано на теперішню назву — імені Т. Г. Шевченка. На той час парк займав 8 га. Площа збільшилася до 28 га після рішення міськради 21 грудня 1948 року приєднати колишній приватний парк Ромашкана разом із трьома ставками.